Категорії блогів

Різдво Христове 25 грудня

Різдво є великим святом, встановленим на згадку про народження Ісуса Христа у Віфлеємі. Різдво Христове — одне з найважливіших християнських свят та державне свято у понад 100 країнах світу.
25 грудня Різдво Христове святкують не лише католики, а й православні низки країн світу, лютерани та інші протестантські конфесії.
Перші відомості про святкування християнами Різдва належать до 4 століття. Питання реальної дати народження Ісуса Христа є спірним і неоднозначно вирішеним серед церковних авторів. Можливо, вибір 25 грудня пов'язаний з язичницьким солярним святом «Народження Сонця Непереможного», яке припадало на цей день і яке після прийняття в Римі християнства наповнилося новим змістом.
Згідно з однією з сучасних гіпотез, вибір дати Різдва відбувся через одночасне святкування ранніми християнами Боговтілення (зачаття Христа) та Великодня. Відповідно, через додаток до цієї дати (25 березня) дев'яти місяців, Різдво припало на дні зимового сонцестояння.
Свято Різдва Христового має п'ять днів передсвята (з 20 по 24 грудня) та шість днів святкування. Напередодні, або в день навечір'я свята (24 грудня) дотримується особливо суворого посту, який отримав назву святвечора, бо в цей день вживається кукурудза - зварені з медом пшеничні або ячмінні зерна. За традицією, пост святвечора закінчується з появою на небі першої вечірньої зірки. У навечір'я свята згадуються старозавітні пророцтва та події, що стосуються Різдва Спасителя.Різдвяні богослужіння відбуваються три рази: опівночі, на зорі та вдень, що символізує Різдво Христове у лоні Бога Отця, у утробі Богоматері та в душі кожного християнина.
У 13 столітті, за часів святого Франциска Ассизького, з'явився звичай виставляти у храмах для поклоніння ясла, у яких міститься фігурка Немовля Ісуса. Згодом ясла стали ставити перед Різдвом у храмах, а й у будинках. Домашні сантони — макети у засклених ящиках зображують грот, а в яслах лежить немовля Ісус. Поруч із ним Богоматір, Йосип, ангел, що прийшли на поклоніння пастухи, а також тварини — бик, осел. Зображуються також цілі сценки з народного побуту: наприклад, поряд зі святою родиною поміщають селян у народних костюмах.
Церковні та народні звичаї гармонійно сплелися у святкуванні Різдва. У католицьких країнах добре відомий звичай колядування — ходіння по домівках дітей та молоді з піснями та добрими побажаннями. У відповідь колядуючі отримують подарунки: ковбасу, смажені каштани, фрукти, яйця, пиріжки, солодощі. Скупих господарів висміюють та загрожують їм бідами. У процесіях беруть участь різні маски, вбрані в шкіри тварин, це дійство супроводжується галасливими веселощами. Звичай цей неодноразово засуджувався церковною владою як язичницький, і поступово з колядками почали ходити лише до родичів, сусідів та близьких друзів.
Про пережитки язичницького культу сонця у різдвяних святках свідчить традиція запалення обрядового вогню в домівці — «різдвяного поліна».Полено урочисто, дотримуючись різних церемоній, вносили до будинку, підпалювали, одночасно творячи молитву і вирізуючи на ньому хрест (спроба примирити язичницький обряд із християнською релігією). Поліно посипали зерном, поливали медом, вином та олією, клали на нього шматочки їжі, зверталися до нього як до живої істоти, піднімали на його честь келихи вина.
У дні святкування Різдва встановився звичай переломлювати «різдвяний хліб» — особливі прісні хмари, що освячуються в храмах під час Адвенту, — і їсти його як перед святковою трапезою, так і під час привітань та поздоровлень один одного зі святом.
Характерним елементом свята Різдва є звичай встановлювати в будинках наряджене дерево ялинки. Ця язичницька традиція зародилася у німецьких народів, в обрядовості яких ялина була символом життя та родючості. З поширенням християнства серед народів Центральної та Північної Європи прикрашена різнокольоровими кулями ялина набуває нової символіки: її стали встановлювати в будинках 24 грудня, як символ райського дерева з рясним плодами.

Menu

Settings

Create a free account to use wishlists.

Sign in